UK ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙСЬКОВА СПІВПРАЦЯ В 1992–2017 рр.

EN Polish-Ukrainian military cooperation in 1992-2017

2020

Історичний архів. Наукові студії

Rocznik: 2020 | Numer: No 21

artykuł naukowy

polski

PL W ramach stosunków międzynarodowych obok międzynarodowej współpracy politycznej, ekonomicznej, kulturalnej czy ekologicznej coraz częściej podejmowana jest także współpraca wojskowa. Zaproszenie do „wspólnego żołnierskiego stołu” zbliża armie, dając zarazem możliwość wzajemnego poznania. Współpraca wojskowa umożliwia porównanie strukturalnego układu sił zbrojnych, procesu szkolenia, wyposażenia wojskowego oraz wymianę doświadczeń szkoleniowych. Jest też okazją do zapoznania się z najnowszymi trendami rozwojowymi techniki bojowej. Dzięki niej znacznie spada ryzyko wybuchu otwartych konfliktów zbrojnych, co przyczynia się do umocnienia bezpieczeństwa międzynarodowego. Współpraca wojskowa jest bardzo ważnym elementem bezpieczeństwa międzynarodowego, ponieważ „dojrzałe” państwa dostrzegają w tej formie kontaktów zarówno interesy własne, jak i interesy swoich partnerów. Historia i tradycje polsko-ukraińskich kontaktów wojskowych są równie bogate jak relacje między oboma narodami. Intensywna współpraca wojskowa swoimi początkami sięga połowy XVI wieku. Jej podstawą było dążenie do militarnego zagospodarowania Kozaków, będących paramilitarną formą samoorganizacji miejscowego społeczeństwa. Kolejny rozdział polskoukraińskiej współpracy wojskowej rozpoczął się tuż po zakończeniu I wojny światowej. Polskie władze państwowe, analizując sytuację polityczno-militarną, od samego początku dostrzegały znaczenie Ukrainy dla przyszłego układu sił w Europie oraz jej wpływ na bezpieczeństwo Polski na wschodzie. Miało to szczególne znaczenie w kontekście rosnącego zagrożenia ze strony bolszewickiej Rosji. Za początek kontaktów wojskowych z niepodległą Ukrainą należy uznać ustalenia poczynione 14 stycznia 1992 r. w trakcie wizyty w Polsce ministra obrony Ukrainy gen. płk. Konstantina Morozowa. Pod względem formalnym prawną podstawą współpracy stało się podpisane 3 lutego 1993 r. w Kijowie Porozumienie między Ministrem Obrony Narodowej Rzeczypospolitej Polskiej a Ministrem Obrony Ukrainy o współpracy w dziedzinie wojskowej.

UK У рамках міжнародних відносин, поряд із міжнародним політичним, економічним, культурним чи екологічним співробітництвом, все більше здійснюється і військове співробітництво. Запрошення до «спільного солдатського столу» зближує армії, даючи їм можливість взаємного пізнання. Військове співробітництво дає можливість порівняти структурну розбудову збройних сил, навчальний процес, військову техніку та обмін досвідом навчання. Це також можливість дізнатися про останні тенденції розвитку бойової техніки. Завдяки цьому значно знижується ризик спалаху відкритого збройного конфлікту, що сприяє зміцненню міжнародної безпеки. Військове співробітництво є дуже важливим елементом міжнародної безпеки, оскільки «зрілі» країни бачать у цій формі контактів як власні інтереси, так і інтереси своїх партнерів. Історія та традиції польсько-українських військових контактів такі ж багаті, як і відносини між двома народами. Інтенсивне військове співробітництво припадає на середину XVI ст. Її основою було прагнення до військового розвитку козацтва, що є воєнізованою формою самоорганізації місцевого суспільства. Наступний розділ польсько-українського військового співробітництва розпочався незабаром після закінчення Першої світової війни. Аналізуючи політичну та військову ситуацію, польська державна влада з самого початку помітила важливість України для майбутнього балансу сил у Європі та її впливу на безпеку Польщі на сході. Це мало особливе значення в умовах зростання загрози з боку більшовицької Росії. Домовленості, укладені 14 січня 1992 року під час візиту до Польщі міністра оборони України, генерал-полковника Костянтина Морозова можна вважати початком військових контактів із незалежною Україною. У формальному плані правовою основою співпраці стала Угода, підписана 3 лютого 1993 року в Києві між Міністром національної оборони Республіки Польща та Міністром оборони України про співробітництво у військовій сфері.

EN Military cooperation is an important part of international relations, alongside diplomatic, economic, cultural, and environmental cooperation. The invitation to the "joint soldier's table" brings armies together, giving them the opportunity to get to know each other. The military cooperation makes it possible to compare the structural arrangement of the armed forces, the training process, military equipment, and training experience. It is also an opportunity to learn about the latest trends in the development of combat technology. Due to it, the risk of an outbreak of open armed conflict significantly decreases, which contributes to strengthening international security. The military cooperation is a very important element of international security because "mature" states see in this form of contact both their interests and the interests of the partners. The history and traditions of Polish-Ukrainian military contacts are as long as the relations between the two nations. Intensive military cooperation dates back to the mid-sixteenth century. Its basis was the pursuit of military development of the Cossacks, which are a paramilitary form of self-organization of the local society. The next chapter of Polish-Ukrainian military cooperation began shortly after the end of World War I. While analyzing the political and military situation, the Polish state authorities noticed Ukraine's significance for the future balance of power in Central and Eastern Europe and its impact on Poland's security in the East. That was of particular importance in the context of the growing threat from Bolshevik Russia. The arrangements made on 14 January 1992 during the visit of the Minister of Defense of Ukraine Colonel-General Konstantin Morozov. In formal terms, the legal basis for cooperation was the Kyiv Agreement between the Minister of National Defense of the Republic of Poland and the Minister of Defense of Ukraine on cooperation in the military field which was signed on 3 February 1993.

03.04.2020

21 - 32

http://istarhiv.chdu.edu.ua/article/view/200048/200197

Bibliografia, netografia na stronach 30-31.

inne

witryna wydawcy

ostateczna wersja opublikowana

w momencie opublikowania

5

5